26 листопада в Музеї Івана Гончара відбулося обрядодійство “Запусти: Останнє весілля цього року справляти”.
В останній тиждень перед початком Великого Посту традиційно справляли “Запусти” (побутували також назви “Пущеннє”, “Постове”, “Останні гулі”). Парубоуцька та дівоцька громади справляли “Запусти” якраз на Пилипа, тому і передріздвяний піст, що починався 28 листопада має назву “Пилипівка”.
Вже від Дмитра (9 листопада) переставали ходити старости, а на Михайла справляли останнє весілля, бо Михайло не тільки приїжджає “на білому коні” (тобто зі снігом), але і замикає забави і танці на ключ — через наближення посту. То ж дівчата, котрих не засватали до Дмитра, мали бути «хитріші», активно відвідували всі вечорниці, щоб забезпечити собі прихід старостів після закінчення посту. В народі казали: «До Дмитра – дівка хитра, а по Дмитрищу – ще хитріща».
Гуляла вся неодружена молодь. За доброї погоди забаву влаштовували на царині, оболоні чи на новому місці, де влітку збиралась молодь (“вулиця”). Коли сутеніло, парубки із музиками обходили село – від хати до хати – шанобливо гукаючи перед ворітьми: “Пане господарю, чи є у Вас парубок чи дівка? Пустіть на “Запути”.
Якщо ж господарі віднікувались або бурчали, то можна було почути у відповідь жартівливе:
“А якщо не будете і на вечорниці пускати, то доведеться на Андрея згадати”.
НЦНК “Музей Івана Гончара”