Проект «Локальна історія», що досліджує історію невеликих міст та сіл Галичини, отримав більше 50 унікальних пісень, що були записані в часи національно-визвольного руху 40-50-х років ХХ століття. Про це повідомляє День.
Свого часу ці матеріали записала безпосередня учасниця національно-визвольного руху станична УПА Марія Туписяк із села Пасічна Надвірнянського району на Івано-Франківщині.
«Ці пісні потрапили до мене в дуже простий і банальний спосіб. Збираю старовинні вишиті сорочки, – розповідає історію знахідки львівська колекціонерка Уляна Явна. – Один хлопець, який приніс мені таку сорочку, запропонував ще й зошит у нього купити. Старий, із повстанськими піснями написаними від руки. Купила у нього за 100 гривень. Якось так сталося, що навіть не встигла у хлопця контакти записати, тому не знаю історії звідки у нього ця збірка».
Записи створені від руки хімічним олівцем у звичайнісінькому шкільному зошиті. «Від часу сторінки в ньому пожовтіли, і олівець трохи стерся, – продовжує колекціонерка. – Цікавилась навіть серед знайомих, як можна відновити написане. Там багато пісень. Майже всі унікальні і досі мені не відомі. Лише одну пам’ятаю, бабця колись вчила “Ми гайдамаки”. Сама не займаюся дослідженнями у цьому напрямку, тому зошит передала проекту “Локальна історія”».
Дослідник Юрій Пуківський впевнений: «Віднайдений зошит з піснями допоможе зберегти та врятувати від забуття пісенну традицію українських повстанців гуцульського села Пасічна».
Довідка:
«Локальна історія» – проект, що займається вивченням соціальної історії. Учасники збирають речі й світлини, виготовленні до 1960-х років. На прикладі окремого села чи містечка, звідки надходять ці артефакти, вони намагаються дослідити життя та побут людей, зафіксувати структурні зміни у суспільстві та їхнє усвідомлення місцевими мешканцями.
