12 вересня на подвір’ї Музею Івана Гончара відбулося традиційне обрядодійство «Весілля свічки». На ньому можна було побачити інсценізацію весіль різних регіонів України, долучитися до майстер-класів та взяти участь у забавах.
Під час свята відбулися майстер-класи з розпису яворівської іграшки, вінкоплетення (вінки для молодих, дружок та дружбів), створення ляльки-мотанки, гончарства, ткацтва, ліплення вареників, випікання короваю, шишок та калачів, майстер-клас з вибійки та прикрашання весільного деревця.
Також всі присутні змогли побачити обряд весілля з Київщини (фольклорний ансамбль «Співочі голоси» під керівництвом Василя Деркача, с. Бобриця, Київської обл.), весільні обряди Поділля (гурт «Бурса Фолькльору» під орудою Валерія Гладунця, м. Київ), обряд «Даровання» (Бойківщина, гурт «Левеня» під керівництвом Галини Олійник, м.Київ), гуцульське весілля (уривок з вистави «Мавра» українського драматичного театру «КОР и ФЕЇ» під режисурою Романа Корнієнка), весілля з Чернігівщини (фольклорний ансамбль «Кралиця» КНУіМ під керівництвом професора, заслуженого працівника культури України – Івана Сінельнікова).
Свято в історії. У Середньовічному Києві на Семена Стовпника (14 вересня), на надвечір’я, у світлі факелів, під звуки цехових гімнів на Контрактовій площі збиралися ремісники, святкували «Весілля свічки» – Новий Рік. Приходили всі – старі й малі. Ремісники й княжичі, і дружина – показували своє вміння, силу, і міць.
Малих княжичів всаджували на коня і справляли пострижини, щоб були добрими воїнами. Розходились аж під ранок і розносили посвіт по домівках, щоб добре світив впродовж зими.
У селах молодь на Семена справляла кінець вулиці і винаймала хату на вечорниці, проводила вступ у парубоцькі та дівоцькі громади.
НЦНК “Музей Івана Гончара”