В середині жовтня 30 молодих дизайнерів, архітекторів, художників з різних міст України з’їхалися в Музей Івана Гончара, аби розробити ідеї та поради для стратегічного розвитку Музею як Центру народної культури. Зустріч відбулася під керівництвом італійського арт директора Джованні Оттонелло.
По закінченні спільного воркшопу дизайнери надали музею низку рекомендацій по удосконаленню його роботи та зовнішнього вигляду.
Не секрет, що Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара” має вигідну локацію на енергетичному пагорбі Дніпра, перебуваючи між трьома найвідвідуванішими туристичними об’єктами Києва – Києво-Печерською Лаврою, Співочим полем та Національним музеєм історії України у Другій світовій війні. На додачу ще й зручна транспортна розв’язка або 15 хвилин пішки до найближчого метро. Однак, якщо бути відвертим, потік людей до або з Співочого поля не завжди завертає у подвір’я музею. Щоб виправити цю ситуацію, локаційні вигоди музею дизайнери порадили підсилити, зокрема, розробкою яскравої навігації перед музеєм, на подвір’ї музею та в його експозиційних залах, щоб люди могли легко оріентуватися у просторі й охоче відгукувалися на вказівники пройти далі.
Посприяє збільшенню потоку відвідувачів й активне поширення флаєрів про музей у кафе, хостелах, книгарнях та інших громадських місцях.
Також молоді люди радили осучаснити організацію експозиції: зробити акцент на окремі експонати, збільшити шрифт описових текстів, розлогіше дати пояснення кожному елементу експозиції, розробити спеціальну схему освітлення. Дехто радив сформувати експозицію виключно за темами (музичні інструменти, текстиль, культові і релігійні символи, побутові речі, тощо) та зробити окремий акцент на традиційному одязі і рушниках. Всі учасники воркшопу зійшлися на думці, що в якийсь спосіб, звичайно не порушуючи пожежних норм і вимог, треба приховати на стінах розетки та вогнегасники, аби ті не створювали зайвого інформаційного шуму й не відволікали увагу.
Також серед порад – розробка сучасного бренд-буку музею (фірмовий стиль, логотип, сайт та його повноцінну англомовну версію, тощо) з метою формування цілісного сприйняття музейного бренду його шанувальниками.
А щоб музей та заходи, які в ньому відбуваються, були постійно на слуху й залучали потенційних шанувальників, знавці радили якомога активніше взаємодіяти в соціальних мережах та не боятися себе рекламувати.
Музей Івана Гончара у 2018 році відзначить першу державну річницю – 25 років своєї діяльності. Ми пройшли шлях від Хатнього музею до Національного центру народної культури, подорослішали, набули нових якостей та досвіду. З часу відкриття Музею у 1993 році змінилась наша країна, змінились її люди, народились нові покоління вільних та інших людей.
Сьогодні музей працює над стратегією розвитку на наступні 5 років. Який Музей потрібен Вам? В який музей з радістю будуть ходити Ваші діти? Молодь, яким Ви бачите свій культурний простір? Про що ми мріємо? Нам потрібен віртуальний музей чи живе спілкування із предметами, із людьми, із традицією?
Запрошуємо усіх охочих та небайдужих до онлайн обговорення стратегії Музею майбутнього – Національного центру народного культури “Музей Івана Гончара”. Чекаємо на Ваші пропозиції, ідеї, побажання та мрії!
НЦНК “Музей Івана Гончара”
