“Музейний здвиг: інтерпретація культурної спадщини України” (лютий – жовтень 2011)
за підтримки Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України»,
напрям «Культурне надбання», програма грантів і3³[ідея – імпульс – інновація]
Керівник проектів за напрямом «Культурне надбання» – Олеся Островська-Люта, Фонд Ріната Ахметова
Керівник проекту – Ігор Пошивайло, заступник гендиректора НЦНК «Музей Івана Гончара» з наукової роботи
Ідея проекту полягає у своєрідному «флеш-мобному» ознайомленні широких аудиторій різних регіонів країни з фундаментальними ідеалами й світоглядними орієнтирами українців, самобутніми засадами і філософією народної творчості та кращими зразками культурної спадщини України, у яких закарбовано багатовікові прагнення народу до свободи, втілено національний психотип.
Мета проекту – ствердження соціо-культурної і комунікативної ролі музею у формуванні національної ідентичності, розвитку громадянського суспільства й утвердженні державної незалежності.
Серед основних завдань проекту:
- популяризація громадянської позиції, збиральницької діяльності та творчого доробку Івана Макаровича Гончара як прикладу активної особистості; висвітлення впливу однієї людини на збереження та розвиток національної культури, духовного поступу суспільства;
- презентація збірки Івана Гончара та висвітлення впливу його хатнього музею на формування культурної політики держави, національної самосвідомості громадян, збереження культурної спадщини минулого і сучасного розвитку;
- популяризація діяльності НЦНК «Музей Івана Гончара» як своєрідної моделі для переходу музеїв пострадянського типу до новітніх принципів функціонування музеїв як відкритих майданчиків і форумів для навчання, відпочинку, отримання нового досвіду і позитивних емоцій;
- виявлення методів зацікавлення відвідувачів збірками культурної спадщини й знаннями, які вони несуть; залучення молоді та різноманітних спільнот до співпраці у збиранні, інтерпретації та презентації місцевої історії, культурних надбань, залучення відвідувачів музеїв до діалогу;
- налагодження плідної співпраці між музеями та регіонами України (обмін виставками, технологіями, ідеями і досвідом, реалізація спільних проектів, спільне вирішення проблем і викликів) з метою розвитку міжмузейного та міжкультурного співробітництва;
- застосування актуальних ідей і засобів, практикованих у розвинених країнах світу, для поліпшення методів музейної комунікації в Україні з метою перетворення її культурної спадщини на відкритішу і значимішу для внутрішньої та міжнародної громадськості;
- сприяння демократизації музейницької галузі України та її інтеграції у світове співтовариство, набуття українськими музеями відповідності загальним світовим стандартам.
Контекст, у якому здійснюється проект:
Демократизація українського суспільства змушує критично переглянути характер відносин між музейним закладом та відвідувачами, роль музеїв у неформальній і додатковій освіті, вихованні молоді, розвитку галузі рекреації та дозвілля, формуванні культурної політики держави. Сьогодні музеї України мають розширювати свої звичні “закриті” функції установ збереження, стаючи багатоцільовими осередками культури, науки, освіти та виховання відповідно до світової тенденції музейної справи: відкритий музей у відкритому суспільстві.
Збірка Музею Івана Гончара так само, як і колекції багатьох інших музеїв України, цілком спроможні заповнити «білі плями» нашої історії. Але проблемою залишається перехід від усе ще домінуючої в музейній галузі радянської моделі, за якою музейні заклади слугували виключно сховищами для ув’язнених етнокультурних скарбів і сприяли досягненню ідеологічних цілей у створенні нової спільноти. Сьогодні сотні музеїв в Україні мають унікальні й багаті колекції, але їм бракує ентузіазму і натхнення у переході на новий рівень, віднайдення свого справжнього обличчя і перетворення на суспільно значимі заклади. Музейницька сфера України перебуває у глибокій кризі, виживаючи у фінансово-правовій скруті та пристосовуючись до щоденних викликів часу. І це відбувається здебільшого через відсутність професійної освіти, обміну ідеями, знаннями і технологіями, належного міжнародного співробітництва, через застарілі методи діяльності. До того ж, музейні колекції, бібліотеки, архіви й інші документаційні ресурси все ще залишаються закритими для широкої громадськості. Відтак, актуальними є зусилля, спрямовані на віднайдення інструментарію, за допомогою якого ми зможемо осягнути і розвинути місію культурної спадщини в швидко мінливому середовищі, зосереджуючись на питанні значення музеїв для нашої культури, їх потенційного внеску в суспільний поступ і загальнолюдський добробут.
Основні продукти і програма виконання проекту:
- Створення мандрівної мультимедійної виставки «Іван Гончар: Звитяга одного життя» – про Івана Гончара, заснований ним музей і його колекцію, сучасну діяльність музею-центру. Відкриття – 25 лютого в Черкасах, потім – подорож до Вінниці, Чернігова, Моринець, Опішного, Одеси, Львова, Дніпропетровська, Запоріжжя, Донецька (по три тижні в кожному місті – лютий–жовтень 2011):
– 20 виставкових планшетів на твердій основі, форматом А0 (80х120) з фотографіями, графічним і текстовим матеріалом; супровідні аудіо- та відеоматеріали (фільми про І.М. Гончара, фонограма Гончара «Вступне слово до публічного огляду музею…» тощо). - Створення мультимедійного DVD-диску «Іван Гончар: Звитяга одного життя» (укр. і англ. мовами), який поширюватиметься під час презентації подорожуючої мультимедійної виставки (травень 2011);
- Проведення дводенного Всеукраїнського науково-практичного музейного форуму «Ювілейні Гончарівські читання» (Київ, жовтень 2011) і серії круглих столів і семінарів на тему «Чи актуальне народне?», «Інтерпретація і презентація культурної спадщини в музеях», «Ідеї та інновації для музейної сфери в умовах кризи та глобалізації» в містах організації мандрівної виставки (лютий–жовтень 2011).
Художній проект виставки – Ніна Денисова
