Візії куратора проекту Ігоря Пошивайла

Проект Музею Івана Гончара «АКТУАЛЬНИЙ МУЗЕЙ: стратегія динамічного розвитку» в рамках програми грантів Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» (проект «Динамічний музей») розрахований майже на 2 роки. Основна робота з освоєння пів мільйона гривень передбачена на 2013 рік, тобто саме у цей час планується проведення основних заходів із створення моделі для музейного навчання і партнерських проектів, яка б могла претендувати на самодостатність і саморозвиток у наступні роки. Говорячи образно, за грантові кошти створюємо економний, але дієвий рушій і надійні колеса до нашого зазвичай тихохідного музейного воза, і зрушуємо його з місця, прагнучи аби він впевнено, з максимальною у наших умовах швидкістю і користю котився країною, трансформуючи музейні колекції у життєважливу актуальність сьогодення.

Першопочатково проект «Актуальний Музей» задумувався як циклічний комплекс взаємопов’язаних дій у чотирьох фізичних і віртуальних царинах, важливих для активізації музейного життя країни: навчання – дискусія – модернізація – експеримент, вартістю у майже десять мільйонів гривень. Адже, щоб змінити статус кво музейної галузі, на нашу думку, слід спочатку підвищити рівень знань музейників і зорієнтуватися у тенденціях світового поступу цієї сфери, обмінятися досвідом, і дискусійним шляхом теоретично випрацювати напрямки руху, осучаснити матеріально-технічну базу й оптимізувати існуючі практики та структури музейного буття. А вже на основі цього провести практичні творчі новаторські потуги. На жаль, на здійснення окреслених у проекті динамічних мрій нашому музею дісталося в два десятки разів менше фінансових ресурсів, утім програма дій формально скоротилася лишень удвічі. Експертна рада «Динамічного музею» спрямувала наш проект у два стратегічні напрямки – навчання і експеримент.

Відтак, у рамках навчання, тренінгу, підвищення кваліфікації плануємо створити і впровадити Комплексну програму з розвитку персоналу – тобто серію тематичних лекцій, семінарів і тренінгів для різних фахових груп музейників України. Відтак, у 2013–2014 роках майже щомісяця (окрім літа) у Музеї Івана Гончара провадитимуться тематичні лекції з музейної справи для широкої аудиторії (музейників, арт-кураторів, арт-менеджерів, студентів, мистців, науковців журналістів тощо). Запрошуватимемо українських і зарубіжних лекторів. Формат заходу передбачатиме, окрім самого виступу, і Q&A, тобто запитання і відповіді, а також додатковий час на неформальне спілкування після лекції за чаєм чи кавою. Виступи іншомовних лекторів перекладатимуться на українську мову. Передбачувана кількість слухачів – 50-80 осіб на кожен захід. Для розширення аудиторії плануємо вести он-лайн трансляцію і робити відеозапис заходу з його розміщенням на сайті музею та інших зацікавлених Інтернет-ресурсах. Для аналізу та покращення цієї форми роботи проводитиметься анкетування й оцінку кожного заходу.

Наступний рівень навчальної програми передбачає проведення серії тематичних семінарів з музейної справи уже не для широкої аудиторії, а для фахівців, які будуть відбиратися на конкурсних засадах у групи з 30–50 учасників. 2013 року, щокварталу, проводитимемо дводенні семінари для студентів-музейників (загальномузейна тематика); керівників музеїв: директорів та заступників (музейний менеджмент, фандрейзинг, комунікація та презентація, стратегічне планування та ін.); фондових працівників музеїв (охорона, облік та збереження колекцій: стандарти і практики тощо); підрозділів з просвітницької роботи, PR та маркетингу (музейні програми, творче планування, розвиток аудиторій, музейна педагогіка, робота зі ЗМІ, соціальні мережі й ін.). Семінари проводитимуть українські та зарубіжні тренери з он-лайн трансляцією, записом і розміщенням матеріалів тренінгу в Інтернеті. Так само як і на лекціях, виступи іншомовних тренерів перекладатимуться на українську мову. Якість і дієвість кожного заходу визначатиме анкетування і оцінка. Програма передбачає випрацювання колегіальних професійних рекомендацій для профільних державних відомств щодо вирішення проблем і покращення музейної діяльності в Україні. Тобто, кожен семінар має стати своєрідним міні-форумом, де можна буде не лише чомусь навчитися, підвищити рівень своїх знань, набути практичних навичок у роботі в групі, але і фахово поспілкуватися, поділитися власним досвідом і надати конкретну професійну оцінку та рекомендації у вирішенні тих чи інших проблем. Таким чином, подібне професійне зібрання має перетворитися не лише на певну трибуну, відкритий майданчик висловлення думок, а і на дієвий інструмент, необхідний важіль впливу для лобіювання сприятливих умов музейного розвитку через впровадження послідовної культурної політики.

Третьою, важливою складовою комплексної тренінгової Програми має стати серія одноденних тематичних тренінгів з музейної справи на базі експериментальних виставкових проектів, здійснених у 2013–2014 роках в Музеї Івана Гончара. Планується провести чотири тренінги на теми влаштування основних і тимчасових виставок, експозиційного дизайну, основ презентації та інтерпретації, виставкового контексту і наративу для 30–50 учасників – переважно музейників, науковців, художників-дизайнерів та студентів, задіяних або зацікавлених у створенні експозицій. Тренери передбачаються так само з України та закордону. Тренінг проводитиметься безпосередньо у виставковому просторі, і передбачатиме здебільшого практичний детальний аналіз здійсненого проекту з теоретичним поглибленням у відповідні царини експозиційної діяльності.

Основна мета тренінгових заходів полягає у залученні музейних працівників до участі у проектно-аналітичних семінарах, на яких вони генеруватимуть власні ідеї і доводитимуть їх до стадії проектів, самостійного знаходячи необхідне фінансування і втілюючи їх у життя.

На базі матеріалів Комплексної навчальної програми (лекції, семінари, тренінги, рекомендації тощо) із залученням додаткових інформаційних ресурсів планується створення і публікація Читальника.

Друга частина проекту «Актуальний музей» – музейний експеримент, здійснюватиметься паралельно з першою, навчальною, у 2013–2014 роках в Музеї Івана Гончара. Вона передбачає створення експериментального творчого майданчика – сучасної лабораторії, яка б активізувала міжмузейне партнерство й інноваційну творчість. Ідея полягає в тому, що музейні заклади України мають розкішні збірки, що висвітлюють унікальні теми, утім вони залишаються недоступні для широкого відвідувача різних регіонів держави здебільшого через відсутність достатніх експозиційних площ, міжмузейного партнерства, брак коштів, а часом знань та ініціативи, на влаштування цікавих експозицій. Інформаційні технології розширюють стіни музеїв, збільшують сфери їхнього впливу, допомагають вийти із закритого простору і стати частиною суспільного буття, бути актуальними для нової доби та сучасного способу життя. Перед музеями України постає завдання адаптуватися до вимог ХХІ століття, створити відкриту систему єдиного простору, комунікації та взаємообміну. Успішність вирішення цих проблем залежить і від експериментів, здатності музею генерувати і втілювати нові ідеї. Лише змінивши традиційну логіку свого існування та внутрішнього мислення, віднайшовши нові стратегії партнерства та розвитку, орієнтуючи свою діяльність на відвідувачів, застосовуючи на практиці нові управлінські та комунікаційні технології, стаючи привабливими для інвесторів та благодійників, музеї здатні перейти на нову життєздатну модель.

Заохотити це і покликані три експериментальні виставкові проекти в рамках гранту з надією на те, що створені потужності й набутий досвід перетворить таке партнерство на добру традицію. Отже, для втілення у життя цієї ініціативи, планується технічно модернізувати виставковим обладнанням і необхідними технічними засобами експериментальний простір – найбільшу виставкову галерею Музею Івана Гончара з тим, аби тут в 2013–2104 роках здійснити два інноваційні виставкові проекти у партнерстві з іншими музеями та на базі їх колекцій. Для цього планується створити сучасний простір для інноваційного експериментування та представлення колекцій, креативних проектів і мистецьких програм іншими музеями й арт-інституціями України, а також розробити Програму інноваційного музейного партнерства, згідно якої буде відібрано на конкурсних засадах два музеї-партнери. Конкурс буде оголошено на початку березня 2013 року. Третій експеримент передбачає, залучивши додаткові фінансові та людські ресурси, модернізувати до вересня 2013 року (20-ліття заснування державного Музею Івана Гончара) основну експозицію музею для того, аби вона стала привабливішою для відвідувачів. Інтерактивність, притаманна чи не всім музеям розвинених країн світу, дає можливість ефективного обміну інформацією, знаннями та досвідом. Планується зокрема перетворити центральний виставковий зал на багатофункціональний простір, ввести інтерпретаційні та мультимедійні елементи в основну експозицію, відкрити новий експозиційний зал, створити інтерактивну кімнату для дітей і «зону комфорту». Музейний експеримент згідно цього проекту передбачає і низку заходів, які не потребують фінансування, зокрема оптимізацію організаційної структури музею, підвищення внутрішньомузейного етикету, створення стратегічного плану закладу, заснування клубу друзів тощо. Комунікативну складову проекту, зокрема ідею створення широкої відкритої навчально-дискусійної платформи, мають підсилити низка нововведених музейних програм поза грантовим проектом – Лекторій і Диспут-Клуб.

За нашим задумом, проект «Актуальний Музей» покликаний принести користь для широкого музейного кола, зокрема, музейних працівників від керівників, адміністрації до кураторів, завфондами і заввідділами маркетингу, планування, просвітницького, PR, фондів, виставок, міжнародних відділів, студентів-музейників, музеологів і музейних педагогів, академічних науковців, дослідників-аматорів, народних майстрів і професійних художників. Адже успішне виконання проекту спричинить створення якісного навчального продукту для професійного розвитку музейників, появу в центрі Києва приязного фізичного і віртуального простору для експериментальних виставок і арт-проектів; запровадження відкритої платформи професійної комунікації; активізацію міжмузейного партнерства. Для нас важливим наслідком є і те, що вся ця діяльність сприятиме перетворенню Музею Івана Гончара на сучасний музейний науково-методичний центр, а також випрацюванню на його базі комплексної моделі «сучасного зразкового музею» для аналізу іншими музеями України та запозичення для своєї практики необхідних елементів.
Особливістю проекту є те, що він, за першопочатковим задумом, є частиною плану стратегічного розвитку НЦНК «Музей Івана Гончара» і продовжуватиметься після завершення грантового періоду.

Щиро віримо, що потрібними і корисними є наші зусилля, спрямовані на пошук сучасної філософії музейного буття, стратегій розвитку, нового інструментарію та технологій, за допомогою яких ми зможемо трансформуватися, осягнути і розвинути місію сучасного музею у швидко мінливому середовищі, зосереджуючись на питанні значення музеїв для нашої культури, їх потенційного внеску в суспільний поступ і важливості для України та загальнолюдського добробуту.